З гір Алушти війнув вітер спогадом щемким…

Впали сльози… По стежках тих бігав я малим.

Не натішився тим раєм, в чужині літа минають,

Туга серце моє крає, мій коханий Крим!

Не натішився тим раєм, в чужині літа минають,

Туга серце моє крає, мій коханий Крим!

 

У садах твоїх медові, мов шербет, плоди.

Не напитися довіку з цих джерел води!

Не натішився тим раєм, в чужині літа минають,

Туга серце моє крає, мій коханий Крим! 

Не натішився тим раєм, в чужині літа минають,

Туга серце моє крає, мій коханий Крим!

 

Плачуть діти, з отчим домом розлучили їх.

До небес діди возносять молитви свої

Щоб додому повернутись, і до рідних стін торкнутись.

Може б зміг цей біль забути, мій коханий Крим?

 

Мен бу ерде яшалмадым, яшлыгъыма тоялмадым,

Ватаныма асрет олдым, Эй, Гузель Къырым.

Мен бу ерде яшалмадым, яшлыгъыма тоялмадым,

Ватаныма асрет олдым, Эй, Гузель Къырым.