Як на річку гусей гнала, спотикнулась та й упала.

За те мене мати била, щоб я хлопців не любила.

А я хлопців не любила, тільки Петра та Данила,

Грицька, Стецька та Степана, кучерявого Івана.

Гай, гай, гай, гай, гай зелененький,

Як козака не любить, козак молоденький.

Очерет, осока, чорні брови в козака,

На те мати породила, щоб дівчина полюбила.

А дівчина горлиця до козака горнеться,

А козак як орел, як побачить так і вмер.

Ой, мамцю, моя, а я донька твоя

Треба було мене бити, як маленька була.

А тепер я велика, треба мені чоловіка,

Ні старого, ні малого, козаченька молодого.

Гай, гай, гай, гай, гай зелененький,

Як козака не любить, козак молоденький.

Очерет, осока, чорні брови в козака,

На те мати породила, щоб дівчина полюбила.

А дівчина горлиця до козака горнеться,

А козак як орел, як побачить так і вмер.

На горбочку сиджу, та збираю вишні

Треба мені чоловіка та під мої мислі.

Щоб горілки не пив, тютюну не нюхав,

Чужих жінок не любив, одну мене слухав.

Гай, гай, гай, гай, гай зелененький,

Як козака не любить, козак молоденький.

Очерет, осока, чорні брови в козака,

На те мати породила, щоб дівчина полюбила.

А дівчина горлиця до козака горнеться,

А козак як орел, як побачить так і вмер.