Бо всі вони - нормальні, природні і безпечні.
А ще, створювати цей теплий затишний простір: і тут, і в своєму серці. Та сміливо кайфувати в ньому.
Не можна вгодити всім, та й не треба. Самоспівчуття і самопідтримка - то благо, а самопокарання - гріх.
Я можу безумовно приймати і цінувати cвою унікальність та унікальність інших людей.
Як плачеться - плакать, як страшно - боятись, як смішно - сміятись. То справа моя, чесна і праведна.
А також (замість run from ран), з повагою до гідности і співчуттям, ставитись до своїх ран, і ран ближнього мого.
Бо особистісні кордони - то про турботу і безпеку
То просто аксіома. Безсумнівний факт. І абсолютна вічна істина.
Бо в кожному є іскра, і нехай же засяє вона (ще більше).
Бо важлива(-ий) я, і голос мій - важливий. І мого вміння співати - вже наразі достатньо.