Можливо, треба було жити, як всі,

А я хотів інакшим бути завжди

Так скучно плисти по течії з ними

 

Можливо, я не дав тобі теплоту

І ти не знаєш погляд через фату

Логічно. Як можна було з тим жити?

 

А пам’ятаєш?

Метро нічного Берліна

І наші тіні на стінах –

Місця щасливих людей

 

А пам’ятаєш?

Балкон під небом Мадріда

І на трибунах коріди

Місця щасливих людей

 

Тягуча павутина зйомних квартир

І дві душі пробиті сотнями дір,

Так страшно, коли не знаєш, що завтра

 

Тепер я оглядаюсь на ті часи

І знаю ціну світлої полоси –

Не варто шукати винних, крім себе

 

А пам’ятаєш?

Страшенний шторм на Мальдівах,

На фотках ніс обгорілий,

Місця щасливих людей

 

А пам’ятаєш?

Старий кабак на Бродвеї,

Цибуля, сир і печеня,

Місця щасливих людей

 

Я на перед ніколи не вивчаю маршрут,

Мені не важливо, тільки б ти була тут,

Все рівно, куди нас понесе вітер

 

В житті не важливий сигнал GPS,

Якщо не один ти рюкзак свій несеш,

То знайдеш для себе десь таки місце

 

А пам’ятаєш?

Велосипеди в Парижі,

І в Закопаному лижі,

Місця щасливих людей

 

А пам’ятаєш?

Наш Новий Рік в електричці

І Лондон, як на відкритці,

Місця щасливих людей

 

А пам’ятаєш?

Холодне пиво Стокгольма

І знову ми були двоє,

Місця щасливих людей

 

А пам’ятаєш?

Як я втікав з інститута,

Шоби з тобою побути

І до сих пір я тут є!