Сама не подумала, нащо 

Пішла і забувши про літо.

Не вернешся більше нізащо.

Повернеш назад усі квіти

 

Літала, не думала в безвісті 

Чекала повернення раю.

Сумними думками тверезості.

П’яніла від чорного чаю.

 

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я…

Подарить квіти.

 

Жодної битви не виграла 

Кохання з війною зрівнявши.

А ти сама себе із дому вигнала.

У душу нічого не взявши.

 

Такого чудового літа,

Давно вже у мене не було.

Цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

 

Я цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

 

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я…

 

Подарить квіти

Подарить квіти

Подарить квіти,

подарить квіти

 

Подарить квіти,

подарить квіти

Подарить квіти,

подарить квіти!

 

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я…