Скільки можна лити

Скільки можна бавити слова?

Вони – не діти!

Між бетонні плити пробивається

Кричить трава: «Я – жива!»

Дайте їй руку, відступіть їй світла

Дайте води!

Я ж бачила, я зрозуміла знак:

Усе навпаки і усе не так

Навіть ти!

Пообіцяй мені, пообіцяй мені

Що завжди горітиме світло

В твоєму вікні

Пообіцяй мені

Хай навіть не збудеться

Що «завтра» негайно

І невідворотньо відбудеться!

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Просто пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Зараз вимкнуть воду

І я знов не встигну змити гріх

Вчорашній гріх

Він мою свободу розітне навпіл

Жбурне до ніг

До твоїх ніг

Цей світ речей, а речі – хворі!

І ти вже тут, у тому хорі!

Йди на голос мій

Йди на голос мій…

Пообіцяй мені, пообіцяй мені

Що завжди горітиме світло

В твоєму вікні

Пообіцяй мені

Хай навіть не збудеться

Що «завтра» негайно

І невідворотньо відбудеться!

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Просто пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені, пообіцяй мені

Що завжди горітиме світло

В твоєму вікні

Пообіцяй мені

Хай навіть не збудеться

Що «завтра» негайно

І невідворотньо відбудеться!

Пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…

Просто пообіцяй мені…

Пообіцяй мені…