Балада про мальви

Заснули мальви біля хати,

Їх місяць вийшов колихати

І тільки мати не засне,

Мати не засне, –

Жде вона мене

 

І тільки мати не засне,

Мати не засне, –

Жде вона мене

  

О, мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти

З мойого серця мальва проросла

І кров’ю зацвіла


Не плач, бо мамо, що завжди одна,

Багато мальв насіяла війна

Вони шепочуть для тебе восени:

“Засни, засни, засни, засни…”

 

У матерів є любі діти,

А у моєї – тільки квіти

Самотні квіти під вікном,

Квіти під вікном

Заснули вже давно

 

Самотні квіти під вікном,

Квіти під вікном

Заснули вже давно

 

Як зійде сонце – вийди на поріг,

І люди вклоняться тобі до ніг

Пройдися полем – мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук


Життя – як пісня, що не віддзвенить

Я в мальві знов для тебе буду жить

Якщо ж я ласку не встиг всю принести –

Прости, прости, прости, прости