Ночі солов’їні, ночі весняні,

Доли подніпровські наснились мені.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Далі неозорії, київські сади,

Друже незабутній, ти прийдеш сюди.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Стежки і доріженьки ген лягли у даль.

В парі ми любилися, серденьку жаль.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Нам би ще зустрітися в солов’їну ніч,

Теплі зорі київські сяли б довіч.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є. 

Молодість мила, – ти щастя моє.