Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький Шлях

Я йду від тебе і до тебе

По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти!

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

Бо ми кохаєм до нестями

І ще не скоро наш кінець,

Ще, може, нашими серцями

Розпалим тисячі сердець.

Ще свічка наша не згоріла,

Ще наша молодість при нас,

А те, чи варте наше діло 

То скажуть люди й скаже час.

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

…

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!

Україно, Україно,

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина

Я кладу тобі до ніг!