Ой як люблю ті наші гори,

Де по лісах гуля Легінь,

Шумить потік там край діброви

У них прожив би двадцять літ.

Гей же гу, гей же гу,

Гей же га, гей же га,

Жиймо ще, жиймо ще

поки час, поки час

Бо хто з нас відгада,

Бо хто з нас відгада,

Чи ще завтра стане нас

А в ту пору, як лютий ворог

По селах і лісах розбривсь,

Гуляємо собі по лісі,

Як гуляв Довбуш ще колись. 

Гей же гу, гей же гу,

Гей же га, гей же га,

Жиймо ще, жиймо ще

поки час, поки час

Бо хто з нас відгада,

Бо хто з нас відгада,

Чи ще завтра стане нас 

І стали нам ті наші гори

Твердинею у лютий час,

А віковічні темні бори

Від ворогів хоронять нас. 

Гей же гу, гей же гу,

Гей же га, гей же га,

Жиймо ще, жиймо ще

поки час, поки час

Бо хто з нас відгада,

Бо хто з нас відгада,

Чи ще завтра стане нас

А як здобудем Україну

То гори все шумітимуть,

Там бились наші партизани,

Що влили пімсту в нашу грудь. 

Гей же гу, гей же гу,

Гей же га, гей же га,

Жиймо ще, жиймо ще

поки час, поки час

Бо хто з нас відгада,

Бо хто з нас відгада,

Чи ще завтра стане нас

Гей же гу, гей же гу,

Гей же га, гей же га,

Жиймо ще, жиймо ще

поки час, поки час

Бо хто з нас відгада,

Бо хто з нас відгада,

Чи ще завтра стане нас